АТАКСІЯ (грец. ataxia — відсутність порядку, безладність; син.: інкоординація) — порушення моторики, що виявляється у розладі координації рухів. При А. рухи стають неточними, неспритними, нерозміреними, часто не досягають мети; може порушуватись ходьба, іноді мова. Змінюється рефлекс м’яза на розтягнення. Патологічно змінюється погодженість дії м’язових груп: агоністів, антагоністів, синергістів; при цьому у хворого відсутні ознаки ураження пірамідної, екстрапірамідної системи, периферичного рухового нейрона. Залежно від локалізації ураження відзначають сенситивну і мозочкову А. У деяких випадках А. може бути провідним синдромом деяких спадкових і набутих захворювань. Сенситивна А. розвивається при ураженні шляху пропріоцептивної чутливості. У пропріоцептивній системі порушується здатність одержувати і переробляти кінестетичні сигнали від чутливих нервових закінчень у м’язах і сухожиллях. Припиняється надходження інформації про ступінь скорочення м’язів. Розладнується той бік рухової функції, який у фізіології позначається терміном «зворотна аферентація», а у кібернетиці — «зворотний зв’язок». При сенситивній А. порушується глибока чутливість, координація рухів і м’язово-суглобове відчуття. Локалізація атактичних розладів варіює залежно від місця ушкодження пропріоцептивного тракту. При ураженні задніх канатиків на висоті грудних і поперекових сегментів вражаються лише ноги, при залученні задніх канатиків вище шийного потовщення — одночасно руки і ноги. Однобічне ураження ніжного і клиноподібного пучків призводить до гомолатеральної геміатаксії, з боку запалення порушується функція верхньої та нижньої кінцівок. При ураженні медіальної петлі вище перехрестя з’являється геміатаксія на протилежному боці, а при ураженні таламуса — геміатаксія на протилежному боці. При вираженій сенситивній А. в руках утруднене виконання навіть найпростіших побутових дій. Хворий не може застебнути і розстебнути ґудзика, піднести склянку з водою до рота, не розплескавши воду, точно потрапити вказівним пальцем у кінчик носа. У стані спокою можна спостерігати мимовільні рухи пальцями рук. Неправильно виконуються діагностичні проби. Стояння супроводжується хитанням, особливо при змиканні стоп і одночасному закриванні очей. Ходьба стає безладною, стопи рвучко піднімаються і зі стукотом опускаються на землю, хворий ходить з опущеною головою, увесь час дивиться під ноги; ходьба різко погіршується при вимиканні зорового контролю. Сенситивну А. виявляють при сухотці спинного мозку, поліневриті. Мозочкова А. розвивається при ураженні мозочка і його зв’язків, характеризується руховими розладами. Її патофізіологічна сутність зводиться до порушення пропріоцептивних рефлексів, що замикаються в мозочку і вносять корекції в тонічну і фізичну функцію м’язів.
БМЭ. — М., 1975. — Т. 1.